АНОНС: На книжковому форумі презентують щоденники Мирона Кордуби та збірник документів про Карпатську Україну

У Львові у конференц-залі нового колегіуму УКУ відбудеться дискусія та презентація нових видань видавничої серії: "Україна. Європа: 1921-1939".

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

"Щоденник 1918–1925" Мирона Кордуби – унікальне свідоцтво про добу Визвольних змагань 1917–1921 і кількох наступних років, коли на міжнародній арені вирішувалася справа державного статусу Галичини.

Автор — відомий історик, політичний і громадський діяч, один із найактивніших організаторів Українського Таємного Університету, його викладач і декан. Його щоденник проливає світло як на міжнародний контекст подій в Галичині 1918–1923 років, так і на внутрішню динаміку подій — роботу Президії та Ширшої Президії УНРади, взаємини з УНР, ставлення до Союзу Пілсудський — Петлюра і до більшовиків.

Особлива цінність "Щоденника" — погляд зсередини на організацію "держави в державі", себто функціонування квазідержавних інститутів: Колеґії референтів, Виділу одинадцятьох Народного комітету УНТП — законспірованої політичної структури, яка керувала акцією бойкоту виборів до польського Сейму і Сенату (листопад 1922 року), а також Військової організації.


Ґрунтовна розвідка Олександра Пагірі: "Карпатська Україна в документах Другої Чехо-Словацької республіки" у 2-х книгах. Більшість документів публікується вперше.

До збірника увійшли 469 досі не відомих урядових, політичних, військових і дипломатичних документів Другої Чехо-Словацької республіки, у рамках якої відбувалося творення Карпатської України.

Він є першою масштабною публікацією архівних джерел чеського походження на цю тему, які дають можливість поставити події на Закарпатті у 1938-1939 рр. у загальний чехословацький контекст і відповісти на ряд нових запитань.


Час: 16 вересня, четвер, 14:00


Місце: у конференц-залі нового колегіуму УКУ, пл.. Святої Софії, 2, м. Львів


Подія відбудеться офлайн, але є можливість долучитися через Zoom. Реєстрація


Задля безпеки і здоров'я усіх, організатори просять дотримуватися карантинних норм. Кількість місць на події може бути обмежена, тож слідкуйте за анонсами та реєструйтесь на подію.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.