У Національному художньому музеї знайшли дві невідомі роботи Федора Кричевського

Під час дослідження колекції Національного художнього музею знайдені дві картини Федора Кричевського, які майже 80 років були підписані "невідомий автор".

Про це розповіла директорка музею Юлія Литвинець під час інтерв'ю на Радіо Культура.

 

За її словами, вона розшукує твори, що втрачені під час Другої світової війни. І хоча колекція музею заінвертаризована і опрацьована, трапляються випадки, коли через багато років, проводячи дослідження того чи іншого художника, в колекції знаходяться його твори.

"Дослідження буквально сталося днями. Я дуже уважно передивляюся нашу колекцію – звіряю інвентарні номери, як надходили твори до війни, який був рух експонатів.

І таким чином виявилося, що в нашій колекції дуже довгий час зберігався твір, який надійшов до музею після Другої світової війни, і він надійшов з Дирекції художніх виставок як твір невідомого", - сказала Литвинець.

В процесі дослідження виявилося, що це твір Федора Кричевського "Дівчина з гусями". А коли стали аналізувати картину, порівнювати з іншими, виявилося, що в музеї є ще один твір Кричевського – начерк, який також вважався невідомим, і він також надійшов після Другої світової війни.

"Насправді це постійне кропітке дослідження Ми знаємо, яка була складна історія, і не тільки Друга світова війна, а й Перша світова війна, 30-ті роки. Багато творів і приховувалися, і могли приписуватися невідомому автору заради того, щоби його зберегти. Тому тривають постійні дослідження", - пояснила директорка.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.