«Архів українського німого кіно – онлайн»: у вільний доступ виклали 100 документів. ВІДЕО

Державна архівна служба в межах проєкту «Архів українського німого кіно – онлайн» виклала в загальний доступ перші оцифровані документи Центрального кінофотофоноархіву імені Г. Пшеничного.

Про це повідомив на пресконференції в Укрінформі голова Державної архівної служби Анатолій Хромов.

 

"Це початок актуалізації великої частини аудіовізуальної спадщини в культурний науковий обіг. Сьогодні на Ютьюбі ми представляємо у вільному доступі на сторінці Архівної державної служби перші 100 кінодокументів, які зберігаються в Центральному кінофотофоноархіві.

Це переважно випуски "Кінотиждень ВУФКУ" і кіножурнал за 1923-ій – 1930-ті роки. Всього ми плануємо виставити 189 кінодокументів, які, за нашими обліковими даними, перебувають у суспільному надбанні", - сказав Хромов.

Він зазначив, що онлайн-доступ до архівної культурної спадщини, зокрема її аудіовізуальної частини, яка сконцентрована в Центральному державному кінофотофоноархіві України імені Гордія Пшеничного, є вимогою XXI століття.

"Багато років попереднє керівництво, зокрема цього архіву, розказувало про неможливість забезпечення онлайн-доступу до аудіовізуальної спадщини… Останнім аргументом, як правило, був правовий аспект – що все важко в Україні з авторськими і суміжними правами і абсолютно неможливо представити навіть частину аудіовізуальної спадщини онлайн. Це неправда.

Якщо ми говоримо про сьогоднішній проєкт, то це комплекс документальних фільмів, створених у 1920-30-их роках, права на які відповідно до тогочасного законодавства уже закінчились в той самий період. Навіть з позиції сучасного чинного законодавства ці твори перебувають у суспільному надбанні і можуть бути вільно поширені", - зауважив Хромов.

Він вважає великою проблемою, що це не було зроблено раніше, оскільки без аудіовізуальної складової розуміння історії періоду початку XX століття є неповним.

"Образне розуміння – фото, кіно, аудіо – дає можливість краще долучити українське суспільство до тих подій, дає йому зрозуміти, що ж відбувалося в період НЕПу, Української революції, початку сталінських часів, зокрема репресій.

Тому це одна з причин, внаслідок якої ми маємо окупацію частини українських територій країни-агресором, де питання актуалізації аудіовізуальної архівної спадщини було вирішено раніше і вони це активно використовували", - сказав голова Держархівслужби.

Він також повідомив, що відтепер користувачі можуть віднайти ілюстративний матеріал для наукових, художніх, публіцистичних творів, для сучасної документалістики, а якщо є потреба - замовити якісну цифрову копію для створення нових творів. Архів може створити якісні цифрові копії, зокрема нещодавно придбано обладнання для оцифрування плівки у форматі 4К.

Хромов зазначив, що ця тенденція є загальносвітовою. За даними Міжнародної федерації кіноархівів, на сьогодні 79 кіноархівів світу використовують безкоштовні потокові онлайн-сервіси для презентації аудіовізуальної спадщини.

За його словами, до кінця цього року з'являться декілька нових онлайн-платформ Національного архівного фонду.

"Найближчими місяцями як мінімум два центральні архіви теж презентують онлайн-платформу своїх документів, в тому числі Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України. Є розуміння і можливість створення платформи онлайн-представлення іншої частини аудіовізуальної спадщини архіву Пшеничного.

Я думаю, до кінця року у нас є можливість запустити і власну платформу, де будуть представлені і кіно-, і фотодокументи, і аудіоспадщина. Є перспектива, що всі ці платформи потім будуть інтегровані в одне вікно входу до всієї оцифрованої культурної спадщини державних архівів. Тому я можу анонсувати, що навіть до кінця цього року у нас будуть як мінімум три кроки, що наблизять нас до цієї єдиної платформи", - резюмував Хромов.

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.