У Білорусі з підручників прибрали згадування лідера країни Шушкевича та нобелівської лауреатки Алексієвич

У нових підручниках з історії Білорусі для 11-го класу шкіл немає згадування про першого керівника країни після розпаду Радянського Союзу Станіслава Шушкевича і лауреатку Нобелівської премії з літератури Світлану Алексієвич. Шушкевич і Алексієвич після президентських виборів 2020 року виступили з різкою критикою Олександра Лукашенка.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 
Станіслав Шушкевич

Згідно з білоруською шкільною програмою, в 11-му класі вивчається історія країни з кінця ХІХ-го століття до початку ХХІ-го століття.

Станіслав Шушкевич у 1991 році підписав Біловезькі угоди, які констатували розпад Радянського Союзу.

Світлана Алексієвич на початку ХХІ-го століття стала найвідомішою білоруською письменницею, отримавши за свої книги багато світових премій.

Раніше в Білорусі зі шкільної програми з літератури виключили твори Алексієвич, а також російських письменників Володимира Набокова і Олександра Солженіцина.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.