У Британії вперше за понад 60 років почали ремонт Стоунхенджу

У Великій Британії вперше за понад 60 років почався ремонт Стоунхенджу, планується відремонтувати тріщини та дірки в каменях.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на ВВС.

 

Ремонтні роботи вирішили провести після того, як лазерне сканування показало, що камені перемичок, шви і бетонний розчин, що врівноважує їх по вертикальних каменях, зруйнувалися.

Очікується, що на виконання робіт у фахівців-реставраторів піде два тижні. Риштування будуть встановлені так, щоб робітники могли дістатися до вершини каменів і замінити бетонний розчин вапняним.

"Чотири з половиною тисячі років впливу вітру і дощу призвели до утворення тріщин і отворів на поверхні каменя, і ця життєво важлива робота захистить особливості, які роблять Стоунхендж таким унікальним", - сказала старший куратор Хізер Себайр.

Благодійна організація English Heritage також домовилася з Королівським монетним двором про випуск спеціальної пам'ятної монети 2021 року, аби її можна було вставити в нову перемичку між камінням.

Її встановить 71-річний Річард Вудман-Бейлі. Коли йому було вісім років в 1958 році, він залишив монету під час попереднього ремонту.

"На честь стародавнього пам'ятника ми викарбували срібну монету номіналом 2 фунти стерлінгів 2021 року із зображенням Британії", - сказала директор служби колекціонування Королівського монетного двору Ребекка Морган.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.