АНОНС: Пресконференція. Архів українського німого кіно – онлайн

До Дня українського кіно Державна архівна служба України презентує онлайн-доступ до низки шедеврів вітчизняного кінематографу, створених ще у 1920-30-ті роки в Україні – «Архіву українського німого кіно» на пресконференції.

Про це повідомляє Державна архівна служба України.

 

До участі у заході запрошені:

Голова Державної архівної служби України – Анатолій Хромов;

Перший заступник Голови Державної архівної служби України – Тетяна Ємельянова;

Керівник Центру кінематографічних студій Національного університету "Києво-Могилянська академія", головний редактор журналу "Кіно-Театр" - Лариса Брюховецька;

Старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук – Яна Примаченко .


Модератор заходу та контактна особа – Леся Хемраєва.


Час: 14 вересня, вівторок, 14:00


Місце: в залі Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ" за адресою: м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 8/16.


Акредитація представників ЗМІ за телефоном: (044) 275-27-77

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.