АНОНС: В’ятрович на форумі видавців розповість про «кухню переписування історії»

Про 30 років становлення «історичної незалежності» — в новій книзі історика, екс-очільника Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, яку він представить на Форумі видавців у Львові.

Про це "Історичній правді" повідомили організатори.

 

"Справжня незалежність — це самостійно написати власну історію", — переконаний автор, який доклав зусиль для того, щоб показати українцям засекречене минуле.

"Нотатки з кухні "переписування історії" — це книга про те, як, здобувши незалежність, Україна тридцять років йшла до "історичної" незалежності: самостійної політики національної пам'яті, власної оцінки історичних подій.

Як українці зберегли пам'ять про Голодомор і як пригадують про нього світу? Як розсекретили архіви КГБ і що там (не)знайшли? Чому декомунізація відбулася "так пізно"? Чи витримала б країна "миттєву" декомунізацію і люстрацію, як у Східній Європі у 1991-му році? Як УПА з бандитів стала прикладом для української армії? Як завдяки історії змінювалася думка про Україну у світі? Як громадські ініціативи ставали основою державної політики, перетворюючи Україну на справжню демократію?

Про це в книзі "Нотатки з кухні "переписування історії" історика Володимира В'ятровича, виданій видавництвом "Наш Формат".

 


Володимира В'ятровича медіа називали "хакер архівів КГБ", коли на посаді директора архіву Служби безпеки України розсекретив доти таємні радянські документи. Його книги про українську історію перекладені англійською, чеською та польською. Він — персона нон-грата в Росії з 2008 року, бо відкрив для всього світу секрети спецслужб СРСР, які Росія старанно оберігає і досі.

В'ятрович працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету, Львівському національному університеті імені Івана Франка. Викладав в Українському католицькому університеті та Києво-Могилянській академії, очолював Центр досліджень визвольного руху. Як керівник Інституту національної пам'яті ініціював декомунізацію. Автор і співавтор 14 книжок з історії України ХХ століття.


Модерує відомий журналіст Антін Борковський


Час: 18 вересня, субота, 18:00


Місце: конференц-зала Палацу мистецтв, вул. Коперника, 17, м. Львів


Організатори: Форум видавців, "Наш формат", Центр досліджень визвольного руху


Контакти: 0636286869

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.