Генеральним директором Музею Майдану обрано Ігоря Пошивайла

7 вересня конкурсна комісія обрала генерального директора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Ним став Ігор Пошивайло

Під час фінального етапу добору кандидати Павло Москаленко та Ігор Пошивайло представили по дві стратегії розвитку музею – на один рік та п'ять років. За кандидатуру Ігоря Пошивайла проголосували вісім членів конкурсної комісії з дев'яти (не голосував Володимир Панченко, оскільки був присітній на іншому засіданні). 

 

На думку комісії, презентація цього кандидата вразила системністю, чіткістю визначення цілей та завдань і високим професійним рівнем. Згідно з його стратегічним баченнм, основними напрямами програми розвитку меморіально-музейного комплексу є іміджевий, інфраструктурний, управлінський, соціальний та фінансовий.

Організаційно цей заклад базується на трьох взаємопов'язаних функціональних елемента з умовними назвами "Меморіал Героїв – Музей Майдану – Дім Свободи", стратегічними активами якого є ПАМ'ЯТЬ, яку він зберігає; ЛЮДИ, яких він ушановує, КОЛЕКЦІЇ, за які він дбає, та ІДЕЇ, які він генерує.  

У найближчому майбутньому цей заклад має стати багатофункціональним музейним комплексом, який розкриває особливості боротьби українців за права та свободи; авторитетною динамічною інституцією нового покоління, що базується на подіях минулого та спрямовується у майбуття.

Музей зберігає пам'ять про події, пов'язані з боротьбою українців за права та свободи людини, свободу як цінність і цивілізаційний вибір. Музей покликано бути відкритим форумом і платформою для дискурсу та поширення ідей гідності й незалежності, сприяння активізації громадських ініціатив, консолідації та розвитку суспільства й формування відповідальності за майбутнє. 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.