АНОНС: “Garden party” у Михайла Грушевського

11-12 вересня на садибі Історико-меморіального музею Михайла Грушевського відбудеться стрибок на сто років назад, аби дізнатися, як виглядали, звучали та смакували наші 1920-ті

Камерний фестиваль до 155-річчя з Дня народження Михайла Грушевського під назвою "Garden party" відбудеться 11-12 вересня.
 
Роками садиба Грушевських була центром культурного життя української інтелігенції, зокрема у 1920-х. Тут збиралися інтелектуали тієї доби: як з оточення Михайла Грушевського, так і покоління його доньки Катерини та небожа Сергія Шамрая.
ЩО БУДЕ?
⁃ концерт джазу та класичної музики
⁃ лекторій
⁃ кінозала
⁃ стріт-арт
⁃ декламація поезії
⁃ квіткова майстерня
⁃ лотерея-алегрі
⁃ шахи
⁃ ярмарок
⁃ буфет
⁃ променад інтер'єрами Дому Грушевських.
Образи у стилі 1920-х вітаються.
КВИТКИ
•одноденний – 250 грн
•дводенний – 400 грн
•дитячий – 100 грн
ПРИДБАТИ ОФЛАЙН
Каса Історико-меморіального музею Михайла Грушевського щодня з 10:00 до 17:00, окрім понеділка. 
ПОДІЯ НА ФЕЙСБУЦІ
https://www.facebook.com/events/188263676559463
 
 
 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.