Оголошено відкриту закупівлю на проєктування будівлі Музею Революції Гідності

Національний музей Революції Гідності запрошує професійні архітектурні команди взяти участь у змаганні за право спроектувати новітній Музей у центрі Києва

 

Проєкт "Штурм пагорба" отримано за результатом Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу, проведеного за дорученням Кабінету міністрів у 2018 році. Переможці – архітектори Ян Кляйгус і Йоганнес Кресснер із берлінської компанії "Кляйгус + Кляйгус".

За задумом архітекторів, будівля Музею на вершині пагорба на Алеї Героїв Небесної Сотні символізуватиме вирішальний момент штурму цієї висоти 20 лютого 2014 року і стане сучасним багатофункціональним простором, де розгорнеться історія про боротьбу українці за свободу з вектором у майбутнє.

Архітектори врахували момент, що в центральному залі можна буде експонувати сумнозвісну "йолку". Саме встановленням новорічної ялинки 30 листопада 2013 року влада пояснювала кривавий розгін Євромайдан. Історичний експонат – збережено.

На сайті Музею можна прочитати експертну оцінку щодо розгляду кошторисної документації на ці проєктні роботи

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.