Спецпроект

АНОНС: Відкриття реліквійно-документальної виставки «Голокост»

Виставка «Голокост» присвячена одній із наймасштабніших гуманітарних катастроф ХХ ст. За допомогою артефактів із колекції Музею війни та зібрання Музею Шереметьєвих вона розкриває масштаби, особливості перебігу й трагічні наслідки Голокосту для України; висвітлює складні та контроверсійні аспекти трагедії.

Про це "Історичній правді" повідомили у Національному музеї історії України у Другій світовій війні.

 

За кожним предметом – унікальна й драматична історія. У розділі "Гетто"вперше експонуються передані кілька місяців тому в Україну нагрудні знаки "Зірка Давида", які змушений був носити уродженець Львівщини Леон Бухгольц у далекому Парижі. Їх передав його онук Філіп Сендс – автор книжки "Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова".

Також уперше представлені печатки юденратів Львова й Рівного та поліції єврейського гетто Бердичева, єврейський інформаційний календар, видрукуваний у Львові у період німецької окупації.

Розділи про виконавців і рятівників презентують протилежні досвіди, мотиви та життєві настанови людей, які опинилися перед головним Вибором свого життя – стати на бік злочинців, "покласти душу за дру́ги своя" чи залишитися осторонь.

Свій вибір на користь порятунку восьмирічного Веніаміна Борисковського зробила українська родина Олейниченків із Маріуполя, облаштувавши йому сховок усередині старого піаніно. Віднедавна музичний інструмент став частиною "золотого" фонду Музею. На виставці йому належить одне з ключових місць.

Лише через 80 років уперше з'явилася можливість прочитати послання Меєра Ципеса з Кам'янця-Подільського до сина Ісаака в Харків, написані їдишем. Онука Ісаака Юлія Корсунська, громадянка США, допомогла Музею в перекладі. Розшифровані рядки промовляють до відвідувачів словами безнадії та приреченості.


Час: 2 вересня, четвер, 12:00


Місце: Київ, вул. Лаврська, 27, Експозиція Музею


Акредитація ЗМІ:

e-mail: warmuseum.kiev@gmail.com

(097) 168-86-57 Жанна Очеретяна

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.