Амстердам поверне спадкоємцям картину, продану під час нацистської окупації

Влада Амстердама поверне спадкоємцям єврейського торговця швейними машинками Емануеля Левенштейна картину Василя Кандинського 1909 року, що висить в Стеделійк-музеї.

Про це повідомляє The Art Newspaper.

 

"Після тривалої дискусії. Амстердам поверне єврейській родині картину Кандинського, продану під час нацистської окупації", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що таке рішення скасовує попередню позицію міста відхилити позов спадкоємців. Місто хотіло відмовити спадкоємцям після рекомендації Нідерландського комітету з реституцій, наданої у 2018 році. Минулого року це рішення комітету підтримав суд. Але намір відхилити позов спадкоємців викликав критику нідерландського уряду.

"Ми маємо історію як місто, і разом з нею покладається велика відповідальність за боротьбу з несправедливістю та непоправними стражданнями, завданими єврейському населенню під час Другої світової війни.

Місто виступає за чесну та чітку політику реституції, повертаючи якомога більше награбованого мистецтва законним власникам або спадкоємцям власників", - наголосили мер Амстердама Фемке Хальсема та заступник міського голови Турія Меліані.

Картина Кандинського була продана в жовтні 1940 року, можливо, сином Левенштейна Робертом або його дружиною. Роберт Левенштейн емігрував до Франції у 1939 році, а потім утік до США у 1940 році, рятуючись від нацистів.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.