Спецпроект

У Києві відбудеться міжнародний форум «Голодомори: пам’ятаємо, вшановуємо»

У Києві 7 вересня відбудеться Міжнародний форум «Голодомори: пам’ятаємо, вшановуємо».

Про це повідомляє пресслужба Національного музею Голодомору-геноциду.

 

"Це захід, що докорінно змінить ваше уявлення про злочини комуністичного тоталітарного режиму проти української нації. Форум розпочнеться о 12:00 у Будинку профспілок України", - ідеться в повідомленні.

Зазначається, що у форумі планується участь високопосадових осіб держави, представників міжнародних, громадських, політичних організацій, наукової спільноти, лідерів суспільної думки України.

Мета форуму – актуалізувати обговорення в українському суспільстві та міжнародній спільноті тему Голодомору-геноциду 1932–1933 рр., масових штучних голодів 1921–1923 рр., 1946–1947 рр.; об'єднати суспільство задля поширення правди про злочин геноциду проти українців, вчинений комуністичним тоталітарним режимом.

Як повідомляється, вступна частина форуму "Україна і світ: формування національної пам'яті та важливість поширення правди про Голодомори" передбачає офіційні виступи високопосадових осіб держави, релігійних діячів.

Під час Форуму відбудуться дві панельні дискусії: "Голодомор-геноцид та масові штучні голоди 1921–1923 рр., 1946–1947 рр. як найбільші злочини комуністичного тоталітарного режиму: наукові дослідження" та "Голодомор-геноцид та масові штучні голоди 1921–1923 рр., 1946–1947 рр. як найбільші злочини комуністичного тоталітарного режиму: суспільні конотації".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.