Спецпроект

У Києві відбудеться міжнародний форум «Голодомори: пам’ятаємо, вшановуємо»

У Києві 7 вересня відбудеться Міжнародний форум «Голодомори: пам’ятаємо, вшановуємо».

Про це повідомляє пресслужба Національного музею Голодомору-геноциду.

 

"Це захід, що докорінно змінить ваше уявлення про злочини комуністичного тоталітарного режиму проти української нації. Форум розпочнеться о 12:00 у Будинку профспілок України", - ідеться в повідомленні.

Зазначається, що у форумі планується участь високопосадових осіб держави, представників міжнародних, громадських, політичних організацій, наукової спільноти, лідерів суспільної думки України.

Мета форуму – актуалізувати обговорення в українському суспільстві та міжнародній спільноті тему Голодомору-геноциду 1932–1933 рр., масових штучних голодів 1921–1923 рр., 1946–1947 рр.; об'єднати суспільство задля поширення правди про злочин геноциду проти українців, вчинений комуністичним тоталітарним режимом.

Як повідомляється, вступна частина форуму "Україна і світ: формування національної пам'яті та важливість поширення правди про Голодомори" передбачає офіційні виступи високопосадових осіб держави, релігійних діячів.

Під час Форуму відбудуться дві панельні дискусії: "Голодомор-геноцид та масові штучні голоди 1921–1923 рр., 1946–1947 рр. як найбільші злочини комуністичного тоталітарного режиму: наукові дослідження" та "Голодомор-геноцид та масові штучні голоди 1921–1923 рр., 1946–1947 рр. як найбільші злочини комуністичного тоталітарного режиму: суспільні конотації".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.