СКУ підтверджує підтримку втілення державної концепції меморіалізації Бабиного Яру

Напередодні відзначення 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, Світовий Конґрес Українців готовий надати понад 20 мільйонів доларів США на підтримку державної концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру, розробленої робочою групою при Інституті історії України Національної академії наук України

Видатний український громадський діяч і філантроп зобов'язався виділити щонайменше 20 мільйонів доларів для підтримки цього проєкту пам'яті. Крім того, СКУ очікує отримати додаткові зобов'язання від інших благодійників на підтримку цього проєкту меморіалізації. 

 

Російські та радянські наративи спотворювали історію України, неправдиво зображаючи українців злочинцями, а не жертвами жахливих нацистських злочинів. Щоб захистити історію України від політичних маніпуляцій та дезінформації, ключові меморіальні проєкти, такі як Бабин Яр, повинні бути відповідальністю виключно української держави, а не підпорядковуватися приватним інтересам. Саме тому СКУ підтримує створення державного музейно-меморіального комплексу з незалежною і відповідальною перед суспільством радою директорів, призначеною Урядом України.

"Історію України має розповідати український народ. Відповідальність за національні меморіальні проєкти, такі як Бабин Яр і Голодомор, повинні нести демократично обрані українські державні діячі, а не представники приватних інтересів. Фінансування цього проєкту, вплив на його управління чи контент не може надходити від осіб чи організацій, пов'язаних з Кремлем", – заявив президент СКУ Павло Ґрод.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.