АНОНС: показ документального фільму «Самоповернення в Крим»

У Міжнародний день корінних народів світу, Лабораторія журналістики суспільного інтересу, команда КримSOS та Меджліс кримськотатарського народу запрошують містян на показ документального фільму “Самоповернення в Крим” та дискусію про новий статус корінних народів в Україні

 

Подія відбудеться 9 серпня на літній сцені Міського саду Києва (сцена "Мушля"):

о 19:30 - початок дискусії
о 21:00 - показ стрічки.

На зламі 80-их і 90-их кримські татари масово поверталися в тоді ще радянський Крим, де стикалися з протидією з боку і місцевої влади, і населення, нацькованого пропагандою. Доводилося постійно "проводити уроки історії" та пояснювати місцевим, що вони також мають право вважати Крим своєю єдиною батьківщиною. У фільмі зібрані історії "самоповернення" різних кримськотатарських родин, які починали нове життя в однаково важких умовах: без права на житло та землю, гідну роботу за освітою і з шаленим опором ще радянської бюрократії. Багатьом з них довелося вдруге втратити рідний дім після окупації півострова Росією у 2014-му.
Авторки фільму: Наталя Гуменюк, Анна Цигима.

Серед героїв фільму: ветерани кримськотатарського руху Ульвіє Аблаєва, Ільвер Аметов, режисер Ахтем Сеітаблаєв, а також переселенці Ерфан Кудусов, Ескендер Буджуров, Ельміра Катакі, Сєіт-Яг'я Казаков, Лєране Хейбуллаєва.

23 липня набув чинності закон "Про корінні народи України", яким кримських татар, кримчаків та караїмів було наділено офіційним статусом корінних народів.
Що це означає для них і для України? Як це сприятиме деокупації Криму? Хто такі корінні народи України? В які умови повертатимуться кримські татари додому після деокупації півострова?

Перед показом фільму про все це можна буде дізнатися під час дискусії за участі:

Мустафи Джемілєва — національного лідера кримськотатарського народу
Рефата Чубарова — Голови Меджлісу кримськотатарського народу
Наталі Гуменюк — директорки Лабораторії журналістики суспільного інтересу
Таміли Ташевої — заступниці Постійного Представника Президента України в АРК
Ахтема Сеітаблаєва — мистецького діяча, режисера, героя фільму
Лєране Хайбулаєвої — громадської діячки, героїни фільму

Модеруватиме дискусію головна редакторка видання "Українська правда" Севгіль Мусаєва.

Під час події також можна буде долучитись до кампаній #PrisonersVoice та #ЧекаємоВдома.

Підписати листівки політв'язням, більшість із яких кримські татари, можна буде біля спеціальної стійки кампаній #PrisonersVoice. Листи для політв'язнів — це чи не єдиний зв'язок із зовнішнім світом. Вони нагадують ув'язненим, що про них не забувають, що за їхнє звільнення борються, і додають сил пережити ці випробування.

Щоб нагадати про те, що відбувається в Криму, а також про те, що постраждалі кримчани: політичні в'язні, їхні родини та родини жертв насильницких зникнень – це ті, кого ми всі очікуємо вдома – тут, в Україні, команда КримSOS створила кампанію "Чекаємо вдома". Гості показу можуть залишити повідомлення та слова підтримки на листівках, щоб наблизити момент повернення Криму додому.






В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.