АНОНС: показ документального фільму «Самоповернення в Крим»

У Міжнародний день корінних народів світу, Лабораторія журналістики суспільного інтересу, команда КримSOS та Меджліс кримськотатарського народу запрошують містян на показ документального фільму “Самоповернення в Крим” та дискусію про новий статус корінних народів в Україні

 

Подія відбудеться 9 серпня на літній сцені Міського саду Києва (сцена "Мушля"):

о 19:30 - початок дискусії
о 21:00 - показ стрічки.

На зламі 80-их і 90-их кримські татари масово поверталися в тоді ще радянський Крим, де стикалися з протидією з боку і місцевої влади, і населення, нацькованого пропагандою. Доводилося постійно "проводити уроки історії" та пояснювати місцевим, що вони також мають право вважати Крим своєю єдиною батьківщиною. У фільмі зібрані історії "самоповернення" різних кримськотатарських родин, які починали нове життя в однаково важких умовах: без права на житло та землю, гідну роботу за освітою і з шаленим опором ще радянської бюрократії. Багатьом з них довелося вдруге втратити рідний дім після окупації півострова Росією у 2014-му.
Авторки фільму: Наталя Гуменюк, Анна Цигима.

Серед героїв фільму: ветерани кримськотатарського руху Ульвіє Аблаєва, Ільвер Аметов, режисер Ахтем Сеітаблаєв, а також переселенці Ерфан Кудусов, Ескендер Буджуров, Ельміра Катакі, Сєіт-Яг'я Казаков, Лєране Хейбуллаєва.

23 липня набув чинності закон "Про корінні народи України", яким кримських татар, кримчаків та караїмів було наділено офіційним статусом корінних народів.
Що це означає для них і для України? Як це сприятиме деокупації Криму? Хто такі корінні народи України? В які умови повертатимуться кримські татари додому після деокупації півострова?

Перед показом фільму про все це можна буде дізнатися під час дискусії за участі:

Мустафи Джемілєва — національного лідера кримськотатарського народу
Рефата Чубарова — Голови Меджлісу кримськотатарського народу
Наталі Гуменюк — директорки Лабораторії журналістики суспільного інтересу
Таміли Ташевої — заступниці Постійного Представника Президента України в АРК
Ахтема Сеітаблаєва — мистецького діяча, режисера, героя фільму
Лєране Хайбулаєвої — громадської діячки, героїни фільму

Модеруватиме дискусію головна редакторка видання "Українська правда" Севгіль Мусаєва.

Під час події також можна буде долучитись до кампаній #PrisonersVoice та #ЧекаємоВдома.

Підписати листівки політв'язням, більшість із яких кримські татари, можна буде біля спеціальної стійки кампаній #PrisonersVoice. Листи для політв'язнів — це чи не єдиний зв'язок із зовнішнім світом. Вони нагадують ув'язненим, що про них не забувають, що за їхнє звільнення борються, і додають сил пережити ці випробування.

Щоб нагадати про те, що відбувається в Криму, а також про те, що постраждалі кримчани: політичні в'язні, їхні родини та родини жертв насильницких зникнень – це ті, кого ми всі очікуємо вдома – тут, в Україні, команда КримSOS створила кампанію "Чекаємо вдома". Гості показу можуть залишити повідомлення та слова підтримки на листівках, щоб наблизити момент повернення Криму додому.






Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.