Краматорській школі присвоїли ім'я Степана Чубенка

У Краматорську школі №12 присвоїли ім'я Степана Чубенка, жорстоко вбитого в 2014 році проросійськими бойовиками

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на виконуючу обов'язки начальника міськуправління освіти Краматорська Олену Дригу.

 

"Так, сьогодні на сесії Краматорської міської ради депутатами було прийнято рішення про присвоєння загальноосвітній школі №12 імені свого колишнього учня Степана Чубенка", - сказала Дрига.

Вона зазначила, що ініціювали це рішення і учні, і педагогічний колектив школи, і депутати міськради, і в цілому громадськість Краматорська.

За словами Дриги, мама Степана і сьогодні працює в цій школі вчителем російської мови та літератури, і це рішення депутатів для неї, як і для всіх працівників та учнів школи дуже важливо і цінно.

Степан Чубенко, 1997 р.н., мріяв стати професійним футболістом, був воротарем футбольного клубу "Авангард" (Краматорськ). З початком проросійських виступів в Україні в 2014-му він з друзями брав участь у мітингах на підтримку цілісності України. Хлопці носили воду, продукти, засоби гігієни українським військовим, які прибули в місто. Під час обстрілу він допомагав спускатися в сховище літнім людям, носив їм воду, коли місто опинилося відрізаним від водопостачання. Ризикуючи життям, Степан зняв з міської площі прапор "ДНР".

У червні 2014 року його в Донецьку затримали бойовики з батальйону "Керч", за однією з версій - за блакитно-жовту стрічку на рюкзаку.

За даними розслідування, підтвердженими в українському суді, Степан зазнав тортур і був розстріляний бойовиками "ДНР" за проукраїнську позицію.

Степана Чубенка посмертно нагороджено орденом "За мужність" III ступеня.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.