Пенсіонер отримав штраф і умовний термін за нацистський танк у підвалі

Німецький суд у вівторок засудив 84-річного чоловіка за незаконне володіння зброєю за те, що він зберігав особистий арсенал, який включав танк “Пантера”, гармату з бойовими снарядами та багато інших елементів військової зброї часів Другої світової війни.

 

Про це повідомляє Новинарня з посиланням на Spiegel.

Окружний суд міста Кіль на півночі країни призначив пенсіонеру умовний термін ув'язнення строком 14 місяців і зобов'язав його сплатити штраф у розмірі 250 000 євро.

При цьому 50 тисяч євро мають бути сплачені в державну скарбницю, а решта суми штрафу – на благочинність.

Суд також зобов'язав підсудного, ім'я якого не називають відповідно до німецького законодавства про конфіденційність, протягом наступних двох років продати або передати 45-тонний танк та зенітну гармату музею чи відповідному колекціонеру.

Відомо, що військова техніка часів Другої світової війни, в тому числі зенітна установка і торпеда, були виявлені в 2015 році під час розслідування схованок нацистського мистецтва.

Близько 20 солдатам знадобилося майже дев'ять годин, щоб витягнути танк "Пантера" без гусениць з житлового будинку та перемістити його на низькорамний навантажувач для транспортування.

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.