Волинський держархів опубліковав ще 19 справ репресованих у 1944-1945 роках

В Державному архіві Волинської області оприлюднили ще 19 кримінальних справ на осіб засуджених позасудовими органами у 1944-1945 роках.

Про це повідомляє Суспільне.

 

Документи виклали у рубриці "Електронний архів" на офіційному сайті. Справи в цілому мають 1 362 аркуші.

Начальниця відділу архіву Любов Коць розповіла, що попередньо до цих документів був обмежений доступ.

"У 2015 році було ухвалено комплекс декомунізаційних законів, один із яких – "Закон про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Цей закон остаточно закріпив те, що документи визначених органів є абсолютно відкритими", – зазначила Любов Коць.

Усього волинські науковці вже опрацювали та оприлюднили 421 архівну кримінальну справу.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.