У Туреччині археологи розкопали будинки віком 5,5 тисячі років. ФОТО

Археологи виявили на сході Туреччини, у кургані Арслантепе, що за 7 кілометрів від Малатьї, залишки чотирьох будинків, яким 5,5 тисячі років.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на телеканал T24.

 
Фото: t24.com.tr

"Ми знайшли деякі речі, наприклад, металеву голку, бісер, предмет, схожий на рогатку. Вважаємо, що ці будинки відносяться до 3600–3700 років до Р.Х. Це 5 тисяч 500 років тому. Точно знаємо дату, бо про це свідчить керамічне оздоблення, також ми вже зробили вуглецевий аналіз", - розповіли науковці.

 
Фото: t24.com.tr

Розкопки триватимуть у напрямку внутрішньої частини будинків. Науковці сподіваються на нові знахідки.

 
Фото: t24.com.tr

Курган Арслантепе відомий тим, що тут виявлено підтвердження історичних процесів від пізнього халколіту до пізнього хетського періоду.

 
Фото: t24.com.tr

Тут перебували представники багатьох цивілізацій – від хетської до римської та візантійської доби.

 
Фото: t24.com.tr

Він був внесений до Постійного списку культурної спадщини ЮНЕСКО.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.