В Узбекистані реабілітували 115 жертв сталінського терору

Верховний суд Узбекистану реабілітував 115 осіб, репресованих в 1920-30-х роках і засуджених до розстрілу або позбавлення волі в концтаборах

Верховний суд Узбекистану на відкритому засіданні 25 серпня реабілітував 115 осіб, репресованих в 1920-1930-х роках.

Про це повідомив сайт Gazeta.uz.

 


Було розглянуто шість кримінальних справ, що надійшли до Верховного суду 24 лютого. Список жертв репресій склала робоча група, утворена указом президента Узбекистана Шавката Мірзійоєва від 8 жовтня 2020 року "Про додаткові заходи щодо глибшого вивчення спадщини і увічнення пам'яті жертв репресій".

У матеріалах кримінальних справ, розглянутих Верховним судом, були відсутні будь-які рішення суду. Частина репресованих була засуджена до розстрілу або ув'язненню в концтаборах "трійками" ОГПУ (Об'єднаного державного політичного управління) при Раді народних комісарів СРСР.

Всі 115 осіб реабілітовані відповідно до статті 83 Кримінально-процесуального кодексу ("Підстави для реабілітації").

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.