АНОНС: виставка "Мистецтво вільних: художня естетика Української революції 1917-1921"

Український інститут національної пам'яті спільно з Національним музеєм історії України, Бібліотекою імені Олега Ольжича відкривають вуличну фотодокументальну виставку "Мистецтво вільних: художня естетика Української революції 1917-1921".

В четвер 26 серпня, о 13.00 год.  за адресою вул. Хрещатик, 22 (біля будівлі Головпоштамту) відкриється виставка, присвячена художній естетиці Української революції 1917-1921 років.

 

Виставка відображає процес творення художньої естетики державного чину - розробки проектів державних гербів, прапорів, печаток, військової уніформи, естетики державних документів - банкнот, поштових марок, паспортів, грамот і т.д. Особливості розвитку художнього мистецтва, візуалізація постатей та подій Української революції 1917-1921 рр. в картинах, малюнках, листівках та поштівках.

Вплив подій Української революції на творчість українських письменників та поетів, українське книговидання в ті часи. Відродження українського музичного мистецтва, світове турне Української республіканської капели під керівництвом Олександра Кошиця й тріумф "Щедрика" Миколи Леонтовича.

Розвиток українського театрального мистецтва й піднесення його до європейського рівня. Життя й діяльність ї видатних українських митців - Георгія Нарбута і Василя Кричевського, Івана Кавалерідзе та Леоніда Перфецького, Олександра Олеся та Павла Тичини, Миколи Леонтовича та Олександра Кошиця, Панаса Тобілевича (Саксаганського) й Леся Курбаса.

"Цьогоріч завершується цикл відзначень 100-літніх ювілеїв подій Української революції 1917-1921 років. За ці чотири роки ми з партнерами реалізували десятки інформаційно-просвітницьких проектів, в яких розповідали про різні вияви і аспекти Української революції і українського державотворення - парламент, уряд, дипломатію, військо, флот, символіку тощо.

Однак Українська революція - це не лише про державотворення або ж боротьбу за державність, хоча це головне, але й національне, культурне та духовне відродження українців. Тому в цьому проекті ми вирішили зосередитись на українському мистецтві в часи революції: художньому мистецтві, літературі, театрі, музиці, мистцво в пропаганді.

Глядачі зможуть познайомитися з унікальними творіннями видатних українських мистців - Георгія Нарбута і Василя Кричевського, Юліана Буцманюка і Леоніда Перфецького й багатьох інших" - відзначив один із авторів виставки, начальник Управління наукового забезпечення УІНП Ярослав Файзулін.

До участі в презентації запрошені: 

  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті
  • Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики
  • Федір Андрощук, генеральний директор Національного музею історії України
  • Валентина Піскун, доктор історичних наук, завідувач відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України
  • Артур Орленов, художник-баталіст
  • Ярослав Файзулін, начальник Управління наукового забезпечення політики національної пам'яті УІНП






Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.