АНОНС: дискусія “Від Брежнєва до Зеленського: 40 років «поневірянь» українських політологів”

26 серпня об 11:00 відбудеться дискусія на тему : “Від Брежнєва до Зеленського: 40 років «поневірянь» українських політологів”

26 серпня об 11:00 відбудеться дискусія на тему : "Від Брежнєва до Зеленського: 40 років "поневірянь" українських політологів".

 

Організатор: Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва за сприяння Представництва "Фонду Фрідріха Науманна за Свободу" в Україні.

Учасники: Олексій Гарань – професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду "Демініціативи"; Ганна Гопко - голова правління Мережі захисту національних інтересів АНТС, голова Комітету у закордонних справах ВР VIII скликання, кандидат наук із соціальних комунікацій; Ярослав Грицак – професор Українського католицького університету, доктор історичних наук; Володимир Кулик – доктор політичних наук, провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України; Ростислав Павленко – народний депутат ВР України IX скликання, заступник Голови Адміністрації Президента України (2014-2018), співзасновник Школи політичної аналітики і зав. кафедри політології Національного університету "Києво-Могилянська академія" (2003-2004).

Коротко. Інтелектуал, політолог, суспільствознавець у пострадянському суспільстві майже кожен день стикається з проблемами морального вибору. Користуючись нагодою – виходом у світ за підтримки Фонду Наумана книги професора Могилянки та наукового директора Фонду "Демініціативи" Олексія Гараня "Від Брежнєва до Зеленського: дилеми українського політолога", пропонуємо до дискусії такі питання:

-Проблема вибору: як колишні комуністи "вбивали Дракона".

-"Науковий націоналізм" замість "наукового комунізму"? Чи здатні українські політологи до науковості і об'єктивності?

-Порошенко: "шоколадний король" чи державник? Критика влади під час війни.

-Зеленський: #какая разница і закриття холдингу Медведчука. Як запобігти "зраді" і не розхитати країну?

Зареєструватися на захід і поставити запитання спікерам можна за https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeyQFa_U3PZq5LFUpf0iJo4cdKhYbwsfdWfUiDMIDK4FB2UzA/viewform

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.