АНОНС: (Не)відкриті радянські архіви України та Латвії: дискусія

Під час зустрічі українські та латвійські архівісти розкажуть чи дійсно документи репресивних органів СРСР стали доступними, чи можливо оцифрувати мільйони справ на репресованих і виставити на загал списки агентів КГБ

Круглий стіл "Доступ до документів репресивних органів в Україні та Латвії" відбудеться у четвер 26 серпня об 11:00 у Будинку митрополита Національного заповідника "Софія Київська" (Київ, вул. Володимирська, 24).

 

Реєстрація завершується сьогодні, 25 серпня, о 15:00.

Форма реєстрації для працівників медіа: https://cutt.ly/VQCM60g.

Серед учасників обговорення: 

  • Юріс Пойканс – Надзвичайний та повноважний посол Латвійської Республіки в Україні (участь уточнюється);

  • Ритварс Янсонс – парламентський секретар Міністерства культури Латвійської Республіки;

  • Мара Спруджа – директорка Національного архіву Латвії;

  • Інгуна Слайдіня – заступниця директорки Національного архіву Латвії;

  • Гинтс Зелменіс – старший експерт Національного архіву Латвії;

  • Павел Жачек – історик, перший директор Інституту досліджень тоталітарних режимів (Чехія), член Парламенту;

  • Микита Потураєв – голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики;

  • Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті;

  • Анатолій Хромов – керівник Державної архівної служби України;

  • Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності;

  • керівники архівних установ та музеїв України, науковці, громадські діячі. 

Модератором дискусії виступить директор Архіву національної пам'яті Ігор Кулик. 

Перед тим, о 10:00, Архів національної пам'яті та Національний архів Латвії урочисто підпишуть договір про співпрацю між установами. Це надасть дослідникам ще більше можливостей для вільної роботи з іноземними архівами. Архіви планують обмінюватимуться практичним досвідом, інформацією, копіями документів, створюватимуть спільні наукові та культурні проекти.

Відвідати дискусію можуть усі охочі за умови попередньої реєстрації: https://cutt.ly/6QCNF5m. Учасники почують виступи фахівців архівної сфери України та Латвії, а також поставлять запитання спікерам.

Організатор дискусії – Архів національної пам'яті.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.