У Києві на світанку знесли садибу Барбана. ВІДЕО

У Києві 20 серпня о 5 годині ранку будівельна техніка знищила історичну будівлю 1891 року побудови, відому як садиба Олександра Барбана.

Про це повідомив активіст Олег Симороз на своїй сторінці у Facebook та виклав відео знищення пам'ятки.

 

"Попри обіцянки Шевченківської поліції про зупинення будівельних робіт на вул. Обсерваторній, 6, забудовник вночі о 5 ранку під прикриттям 30 тітушок загнав будівельну техніку та знищив будинок Барбана кінця ХІХ століття..." — написав він.

Згодом на знесення будівлі відреагував міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, який назвав ситуацію навколо будинку Барбана "жахом і соромом".

"Сором – за столичну владу, яка не в змозі стримати оскаженілих забудовників. Жах від розуміння, до чого таке свавілля може привести", — наголосив він.

За словами Ткаченка, забудовник проігнорував припис міністерства про заборону будівництва.

"На жаль, це не пам'ятка ні національного, ні місцевого значення, а отже апеляцію МКІП подати не в змозі. КМДА, на відміну від мерів історичних українських міст та голів облдержадміністрації, не підтримала законопроєкт МКІП про протидію хаотичній забудові.

Тож і ростуть потворні торговельні, офісні центри, які знищують історичні пам'ятки. Київ із квітучого, комфортного, зі своєї історією міста перетворюється на безлиций мегаполіс. Жах і сором…" — додав глава Мінкульту.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.