У Києві відкрили резонансну виставку «Пектораль. Знахідка століття»

Виставку «Пектораль. Знахідка століття», приурочену до 50-річчя віднайдення унікальної пам’ятки скіфо-античного мистецтва – Золотої пекторалі, відкрили у Музеї історичних коштовностей України

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, учасники відкриття нагадали, що 50 років тому, у 1971 році, експедиція Інституту археології під керівництвом Бориса Мозолевського досліджувала курган Товста Могила поблизу м. Орджонікідзе, нині м. Покров, що на Дніпропетровщині. Саме тут 21 червня була знайдена прикраса, яка згодом стала найвідомішою археологічною знахідкою України – золота пектораль.

 

"Дуже важко, мабуть, неможливо, порівнювати різні світові раритети, які є у кожній країні. Але мені здається, що немає унікальнішої речі для України, ніж пектораль. На сьогодні немає нічого кращого. І не випадковим є те, що саме пектораль є складовим елементом багатьох відомих брендів в Україні, зокрема нашого партнера – Інституту археології", - підкреслив на відкритті генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук.

Він зазначив, що до цієї дати готувалися рік, і сьогоднішній івент складається з двох частин – виставки і книжки "Симфонія пекторалі", що вийшла у видавництві "Мистецтво", в якій можна побачити всі маленькі деталі скіфського світу і переконатися, яке чудо зберігається в Україні.

Андрощук додав, що виставка є результатом роботи великої команди, зокрема, багато реставраційної роботи було зроблено для того, щоб вона відбулася.

Своєю чергою заступниця міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко зауважила, що зараз дуже складний час, і міністерство не завжди має можливість підтримати і реалізувати такий достойний проєкт.

"А я безумовно вважаю, що цей проєкт достойний і матиме великий успіх серед відвідувачів і науковців. І я дуже пишаюсь, що ми змогли допомогти", - підкреслила Фоменко.

Про роботу над виставкою розповіла кураторка виставки, завідувачка відділу історії ювелірного мистецтва в Україні Музею історичних коштовностей, археолог, яка брала участь в експедиціях разом із Борисом Мозолевським, Любов Клочко.

експонати на виставці розміщені за хронологією їх знайдення під час дослідження кургану, в якому була похована знатна скіфська сім'я. Можна побачити унікальні артефакти з кургану Товста Могила, які ніколи раніше не представляли широкій аудиторії. Це предмети кочового побуту, зброя, посуд, оздоби спорядження коней, коштовні прикраси скіфського вбрання. Центральний експонат виставки - оригінал пекторалі.

Організатори виставки - Міністерство культури та інформаційної політики, Інститут археології НАН України; Музей історичних коштовностей України (філія Національного музею історії України).

Виставка для відвідувачів відкривається 31 липня і працюватиме до 31 жовтня.

Адреса: вул. Лаврська, 9, корп. 12, Музей історичних коштовностей України.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.