У Нідерландах намагалися вкрасти картину Моне, її тимчасово не експонують

Картина художника Клода Моне “Форзаан і Вестерхем” тимчасово не експонується у Заанському музеї в Нідерландах через спробу пограбування.

Про це повідомляє NH Nieuws.

 

"Заанський музей не знає, коли картина Моне "Форзаан і Вестерхем" знову буде показана публіці. Не виключено, що вона була пошкоджена під час невдалого пограбування в неділю. Наразі триває слідство. Музей не може сказати, скільки на це потрібно часу", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що може пройти кілька днів або навіть тижнів, перш ніж картина повернеться на своє місце. Наразі кімната, у якій зазвичай висить картина Клода Моне "Форзаан і Вестерхем", порожня і темна.

Музей поки не може сказати, наскільки великі збитки після інциденту, який стався у неділю. Відомо, що два грабіжники намагалися вкрасти картину Моне.

Пограбування виявилося невдалим, охорона музею та персонал оперативно відреагували.

Один із грабіжників, тікаючи, стрибнув на мопед зі спільником, який чекав на нього біля музею. Перед тим, як "дует" втік, зловмисник, що керував мопедом, кілька разів вистрілив з пістолета, після чого грабіжники втекли без творів мистецтва.

Згодом мопед знайшли, проте зловмисників, які атакували музей, поки не затримали.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.