АНОНС: Презентація книги Олени Стяжкіної «Смерть лева Сесіла мала сенс»

«Смерть лева Сесіла мала сенс» — роман Олени Стяжкіної про нашу війну й про долі людей, випадково поєднаних у Донецькому пологовому будинку в 1986-му році. Магія фотографії та запозичених імен перетворює незнайомців на гілки генеалогічного дерева — і вони врешті стають родиною, головна в якій — маленька дівчинка.

Про це "Історичній правді" повідомили у Національному музеї Революції Гідності.

 

У книжці безліч переходів — стоматолог стає воєнним хірургом, цап — сапером-собакою, боягузливий радянський чиновник набуває рис янгола-охоронця, продавчиня косметики перетворюється на інструктора зі снайперської стрільби... В українському Донбасі. На початку ХХІ століття. Проте час у книжці — доволі умовна величина.

Про український Донбас, війну, мовне питання, долі людей, різні сторони барикад та хто ж такий лев Сесіл і чи мала його смерть сенс буде розмова з авторкою Оленою Стяжкіною та модераторкою Тетяною Терен.


Олена Стяжкіна (народилася 25 лютого 1968 року в Донецьку) – українська письменниця, публіцистка, докторка історичних наук, професорка історії, членкиня Українського PEN. Засновниця громадського руху "Деокупація. Повернення. Освіта". Авторка понад дев'яноста наукових публікацій виданих в Україні та за кордоном, серед них "Жінки в історії української культури другої половини ХХ століття", "Людина в радянській провінції: освоєння (від)мови", "Стигма окупації: Рядянські жінки у самобаченні 1940-х років" тощо та художніх книг "Кухонный вальс", "Ты посмотри на нее!", "Мовою Бога", "Розка". Живе та працює в Києві.


Час: 17 серпня, вівторок, 19:00


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Майдан Незалежності 18/2)

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.