У Варшаві вшанували пам’ять воїнів Армії УНР

На православному кладовищі у Варшаві українські пластуни, польські гарцежи, представники польських офіційних кіл, духовенства та громада разом вшанували пам'ять офіцерів і воїнів Армії Української Народної Республіки та запалили “Полум’я Братерства”.

Про це повідомили на офіційній Facebook-сторінці Посольства України в Польщі.

 

У дипустанові зазначили, що цей жест "єднає наші народи не лише навколо пам'яті про спільне минуле, але й у прагненні разом будувати спільне європейське майбутнє".

Пам'ять воїнів УНР, які боронили свободу України та Польщі від більшовиків, вшанували і президент Польщі Анджей Дуда та посол України в Польщі Андрій Дещиця.

"У переддень річниці Варшавської битви й українсько-польського братерства зброї мав честь спільно з Президентом Польщі Анджеєм Дудою вшанувати пам'ять воїнів Української Народної Республіки, похованих на православному цвинтарі у Варшаві", – написав Дещиця на своїй сторінці у Facebook.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.