У Софійському соборі з 17 серпня можна подивитися оригінал Конституції Пилипа Орлика

У Софійському соборі з 17 серпня кияни і гості столиці матимуть нагоду побачити унікальний документ – оригінал Конституції Пилипа Орлика.

Як повідомили Укрінформу у пресслужбі Національного заповідника "Софія Київська", Конституцію Пилипа Орлика покажуть у виставковому проєкті, що має назву "Раритети Української козацької держави – Гетьманщини ΧVII–XVIII ст.: до 30-річчя Незалежності України".

 

16 серпня о 18:00 відбудеться його урочисте відкриття, з 17 серпня до 14 листопада він буде відкритий для широкого огляду (з 9:00 до 17:00).

"Експонатами виставки стали раритети, які зберігаються в архівних та музейних закладах Королівства Швеції та України. Зі Швеції представлені гетьманська булава з Кабінету раритетів єпархіальної бібліотеки міста Лінчопін та латиномовний примірник "Пактів та Конституцій Війська Запорозького…" 1710 року з Державного архіву Швеції у Стокгольмі.

З українських архівних та музейних зібрань представлено п'ять універсалів 1687–1702 років, виданих у Батурині гетьманом Іваном Мазепою, з Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. Вернадського в м. Києві, а також Клейнод гетьмана Івана Мазепи – Знак гідності Голови Української держави з ДП "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал" у м. Києві", - йдеться у повідомленні.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.