На Київщині чоловік засіяв древній курган. Прокуратура подала позов

На Київщині 50-річний чоловік розорав та засіяв поле з давнім курганом. За знищення історичної пам’ятки вандал постане перед судом.

Про це розповіли у прокуратурі Київської області.

 

Навесні цього року один із місцевих жителів Володарської громади, використовуючи сільськогосподарську техніку, зорав самовільно зайняту земельну ділянку та засіяв її. На цій землі був курган III тисячоліття до Р.Х. – I тисячоліття після Р.Х.

"Через незаконні дії землероба, безповоротно втрачено культурну спадщину місцевого значення, яка відповідно до положень чинного законодавства, перебуває під охороною держави", – йдеться в повідомленні.

Чоловікові загрожує покарання у вигляді обмеження волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі до двох років.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.