На Буковині визначилися з датою відзначення 400-річчя Хотинської битви

Відзначення 400-річчя Хотинської битви пройде з 8 по 10 жовтня у центральній частині Хотина та на території фортеці.

Відповідне рішення ухвалили напередодні на виконкомі Хотинської міської ради.

 

"400-річчю Хотинської битви бути! 8-10 жовтня 2021 року, місто Хотин, територія ДІАЗ "Хотинська фортеця". Радий повідомити, сьогодні на засіданні виконавчого комітету Хотинської міської ради прийнято рішення, яким визначено місце та строки проведення відзначення 400-річчя Хотинської битви 1621 року", - написав міський голова Хотина Андрій Дранчук у Фейсбуці.

Він зазначив, що дата святкування вибрана не випадково, адже 9 жовтня 1621 року під Хотином був підписаний історичний документ – Хотинський мирний договір між Річчю Посполитою та Османською імперією.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.