На Житомирщині прокуратура вимагає повернути державі палац Терещенків

Прокуратура вимагає повернути у власність держави палац Терещенків ХІХ ст. у Червоному, у частині якого зараз розташований жіночий монастир.

Про це повідомляє Житомирська обласна прокуратура.

 

"Бердичівською окружною прокуратурою заявлено позов щодо визнання недійсною угоди, якою відкрите акціонерне товариство безкоштовно передало палац Терещенків у приватну власність та його витребування до державної власності.

Також у заяві викладено вимоги щодо визнання недійсним рішення виконкому селищної ради про оформлення права власності та скасування свідоцтва про право приватної власності на нерухомість площею понад 4,4 тис. кв м", - йдеться у повідомленні.

За інформацією прокуратури, відкрите акціонерне товариство не мало дозволу від міністерства освіти та органу охорони культурної спадщини на передачу об'єкту в приватну власність.

Наразі Господарський суд області відкрив провадження у справі.


Палац Терещенків побудований у 1861 році Адольфом Грохольським, що після його смерті перейшов у власність відомого мецената та цукрового промисловця Миколи Терещенка. Після приходу більшовиків там облаштували сирітський притулок, а згодом – фабрично-заводське училище.

Об'єкт є пам'яткою архітектури місцевого значення.

У 2000 році ВАТ "Червоненський цукровик" безкоштовно передав маєток у власність Житомирської єпархії. У 2001 році в частині плацу створили Червоненський Свято-Різдва Христового жіночий монастир, підпорядкований Житомирській єпархії УПЦ (МП). Утім охоронного договору на пам'ятку архітектури єпархія не мала.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.