135 тис. карток на осіб, яких радянська влада вважала «неблагонадійними» оприлюднили онлайн

Картотеку громадян, визнаних радянською владою «неблагонадійними» на території Києва та Київської області, вперше оприлюднено онлайн. Вона доступна на сайті Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». У цій базі – понад 135 тисяч карток із даними про людей.

Про це йдеться у повідомленні Меморіального центру, сама ж картотека доступна за посиланням.

 

У картках вказані прізвище, рік і місце народження, адресу проживання. У частині документів зазначено професію та родичів. Також є графа "політичне минуле", яка пояснює, чому людина була визнана радянською владою "неблагонадійною".

Ці важливі документи ХХ сторіччя зберігаються в Державному архіві Київської області (ДАКО). Дата створення: 1951–1964 роки, але наявна в них інформація стосується довоєнного періоду – 20–30-х років XX століття.

Довгий час ці документи не перебували у вільному доступі. У радянський час вони мали гриф "секретно".

Наразі картотека доступна як в архіві, так і онлайн для всіх охочих на платформі Меморіального центру. Картки розміщені в папках в алфавітному порядку, що значно полегшує пошук.

"Зараз нам дуже важко уявити, що людина, яка має намір виїхати до США, може отримати статус неблагонадійної. Але за радянської влади людину могли визнати неблагонадійною, якщо вона отримувала грошові перекази в іноземних банках, мала намір виїхати за кордон або працювала в органах влади гетьмана Скоропадського. Навіть під приводом того, що особа нібито отримувала нетрудові доходи, – підкреслила директорка Державного архіву Київської області Соф'я Каменєва.

– Унікальність цієї картотеки в тому, що на кожній картці вказані номер справи, номер аркуша архівного документа, де зазначена конкретна людина. Ми можемо звернутися до цієї справи й отримати більш повну інформацію про ту чи ту особу".

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.