135 тис. карток на осіб, яких радянська влада вважала «неблагонадійними» оприлюднили онлайн

Картотеку громадян, визнаних радянською владою «неблагонадійними» на території Києва та Київської області, вперше оприлюднено онлайн. Вона доступна на сайті Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». У цій базі – понад 135 тисяч карток із даними про людей.

Про це йдеться у повідомленні Меморіального центру, сама ж картотека доступна за посиланням.

 

У картках вказані прізвище, рік і місце народження, адресу проживання. У частині документів зазначено професію та родичів. Також є графа "політичне минуле", яка пояснює, чому людина була визнана радянською владою "неблагонадійною".

Ці важливі документи ХХ сторіччя зберігаються в Державному архіві Київської області (ДАКО). Дата створення: 1951–1964 роки, але наявна в них інформація стосується довоєнного періоду – 20–30-х років XX століття.

Довгий час ці документи не перебували у вільному доступі. У радянський час вони мали гриф "секретно".

Наразі картотека доступна як в архіві, так і онлайн для всіх охочих на платформі Меморіального центру. Картки розміщені в папках в алфавітному порядку, що значно полегшує пошук.

"Зараз нам дуже важко уявити, що людина, яка має намір виїхати до США, може отримати статус неблагонадійної. Але за радянської влади людину могли визнати неблагонадійною, якщо вона отримувала грошові перекази в іноземних банках, мала намір виїхати за кордон або працювала в органах влади гетьмана Скоропадського. Навіть під приводом того, що особа нібито отримувала нетрудові доходи, – підкреслила директорка Державного архіву Київської області Соф'я Каменєва.

– Унікальність цієї картотеки в тому, що на кожній картці вказані номер справи, номер аркуша архівного документа, де зазначена конкретна людина. Ми можемо звернутися до цієї справи й отримати більш повну інформацію про ту чи ту особу".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.