Ткаченко закликає поліцію знайти винних у паплюженні виставки «Lend-lease. Зброя перемоги». ФОТО

Очільник МКІП звернувся до Нацполіції з проханням знайти тих, хто порізав та обмалював банери фотодокументальної виставки «Lend-lease. Зброя перемоги» на столичному Подолі.

Про це Олександр Ткаченко повідомив у Телеграмі.

 

"Не пройшло і двох місяців після того, як брав участь у відкритті виставки "Lend-lease. Зброя перемоги" на Подолі. А зараз читаю повідомлення (про це зокрема писав громадський активіст Олег Слабоспицький – ред.), що за цей час банери були 4 рази порізані та обмальовані.

Я розумію, що прихильники "руського миру", а точніше "руської війни" в Києві не сплять. Бо для них нагадування, що "Катюша" була на базі американського "Студебекера", а легендарна "полуторка" – копія "Форда", гірше смерті Сталіна. Російська пропаганда приховує, наскільки критичною була допомога союзників", - написав міністр.

 
фото: олег слабоспицький

Він наголосив, що обурений паплюженням пам'яті. "Звертаюся до Нацполіції. Знайдіть винних та притягніть їх до відповідальності", - закликав глава МКІП.

 
фото: олег слабоспицький

Ткаченко додав, що "наше завдання – постійно нагадувати правду про Другу світову. Саме для цього і була створена виставка "Lend-lease. Зброя перемоги".

 
фото: олег слабоспицький

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.