У Лівані відкриють перший на Близькому Сході пам’ятник Тарасові Шевченкові

19 серпня у Лівані, в Українському парку міста Баабда, пройде церемонія урочистого відкриття пам’ятника Тарасові Шевченкові. Пам'ятник стане першим на Близькому Сході та сотим за межами України.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомило Управління закордонного українства МЗС України.

 

Автором пам'ятника з бронзи є ліванський скульптор та випускник Української академії образотворчих мистецтв П'єр Карам.

У МЗС зазначають, що в Лівані дуже добре знають українського поета через захоплення та пропагування його творчості видатним ліванським письменником Михайлом Нуайме.

На відкритті пам'ятника пролунають пісні на вірші Тараса Шевченка у виконанні українського бандуриста та композитора Ярослава Джуся.

У 2020 році в Українському парку поруч з Посольством України в Лівані встановили меморіальну плиту з висіченим на камені арабським перекладом "Заповіту".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.