Спецпроект

У заповіднику «Бабин Яр» знищено інсталяцію шофара

На території Заповідника «Бабин Яр» знищено інсталяцію шофара (єврейського ритуального музичного інструменту), котрий був частиною меморіальної кампанії «СВІДОК», розробленої Українським кризовим медіа-центром до 75-х роковин трагедії у Бабиному Яру на замовлення Всесвітнього єврейського конгресу з лаконічним побажанням: «Це має бути щось надзвичайне».

Про знищення пише Ваад – Асоціація єврейських общин України.

 
фото: нестор воля

Ця інсталяція – частина проєкта-переможця у категорії Entertainment Lions for Music, де Україна завоювала свою першу бронзу на міжнародному фестивалі реклами "Каннські Леви" у 2017-му році.

Проєкт "Свідок" – нагадування про одну з найбільших глобальних трагедій ХХ століття.

Зворушливий і проникливий спів дітей з музикою символізують вітер, що став свідком страшних подій і нагадує нині сущим: життя перемагає, а пам'ять буде жити.

 
Фото: uacrisis.org та РС

За інформацією Радіо Свобода інсталяцію вперше представили восени 2016 року, коли уряд спільно з організацією Ukrainian Jewish Encounter провів концерт у меморіальному парку "Бабин Яр", вшановуючи пам'ять невинних 34 тисяч осіб, страчених у вересні 1941-го.

Автор музичного твору "Свідок" – один із провідних українських композиторів Святослав Луньов переконаний, що робота над цим проектом назавжди змінила всіх його учасників.


Як повідомив на сторінці у ФБ блогер Нестор Воля, роботи проводяться на замовлення Національного Історико-Меморіального Заповіднику "Бабин Яр".

Виконавець робіт – Благодійна Організація "Меморіал Голокосту "Бабин Яр".

Роботи ведуться під охороною від фірми "Гепард".

Дозвіл на проведення робіт, який був представлений блогеру охоронцями, датований вереснем 2020 року.

Чи узгоджено дії по знищенню інсталяції шофара з керівництвом Всесвітнього єврейського конгресу та іншими учасниками проєкту, не відомо.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.