Конституція Пилипа Орлика "пройшла" митницю та прибула до Софії Київської

Оригінал Конституції Пилипа Орлика та срібна булава, що за легендою належала Орлику та Мазепі – вже в Києві. Вчора авто з артефактами заїхало на територію заповідника Софія Київська, саме там 16 серпня відкриють виставку, на якій першу в світі Конституцію впродовж трьох місяців зможуть побачити всі охочі.

Про це йдеться в сюжеті ТСН.

 

Ящики з артефактами було розміщено у фондах – для акліматизації. Розпаковувати їх будуть – днями. Вчора ж у Соборі Софії були встановлені спеціальні броньовані вітрини, у яких експонуватимуться Конституція та Булава.

Унікальні експонати спеціально до 30-тиріччя Незалежності України передала Швеція, у державному архіві якої рукопис та булава зберігаються останні триста років. Побачити їх на власні очі можна буде – до середини листопада.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.