У Дніпрі декомунізували флагштоки на історичному музеї

Із флагштоків на двох корпусах музею зрізали заборонену в Україні радянську символіку – серп, молот і зірку

У Дніпрі на двох будівлях національного історичного музею імені Яворницького декомунізували флагштоки. Про це у вівторок повідомило Радіо Свобода.

 

Про заборонену символіку на флагштоках на початку серпня в соцмережах написав учасник бойових дій на Донбасі Олег Чистопольцев, допис набув розголосу. Як він розповів у коментарі Радіо Свобода, до 30-річчя Незалежності України він має намір встановити флагшток з державним прапором на своєму будинку, тому приглядається до стану флагштоків і прапорів у місті.

За його словами, синьо-жовті прапори у тримачах з радянською символікою виглядають досить дивно, і такі він помітив не тільки на будівлі музею, а й на інших спорудах у центрі міста.

"У центрі міста є такі тримачі. Статистики в мене немає, але, наприклад, такий тримач я помітив на будівлі, розташованій прямо на площі Героїв Майдану. Такий собі оксиморон – поєднання непоєднуваного. Чому я звертаю на це увагу? У себе на під'їзді до Дня Незалежності я хочу встановити тримач із прапором. Хочу поширити цю ідею, закликати мешканців – прикрасити свої помешкання, місто прапорами. Звертаю увагу також на стан прапорів, які вже є. Подекуди вони пошарпані, як ганчірки: люди повісили, але не стежать за ними", – розповів Чистопольцев.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.