У ЦДАВО - нова директорка

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України очолила Лариса Левченко

10 серпня 2021 року Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов представив колективу нову директорку Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України Ларису Левченко, яку призначено за конкурсом відповідно до наказу від 05.08.2021 № 221-ос.

 

У своїй промові Анатолій Хромов доручив новому директору забезпечити ефективну роботу Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України та як члену оновленої команди Укрдержархіву продовжити участь в реформуванні архівного законодавства та реалізації проєктів, спрямованих на удоступнення архівних документів.

Лариса Левченко, подякувала Керівництву за виявлену довіру та поділилася найближчими планами роботи.

Довідково.

У 1992 році Лариса Левченко закінчила Московський державний історико-архівний інститут за спеціальністю "науково-технічна інформація" та здобула кваліфікацію "документознавець – організатор науково-технічної інформації. Технологія інформаційних процесів".

У 2014 році навчалася у Міжнародній школі Голокосту Яд Вашем (Єрусалим, Ізраїль), у 2017 році пройшла наукове стажування в Департаменті архівістики Інституту історії Познанського університету імені Адама Міцкевича (Познань, Республіка Польща).

Доктор історичних наук, професор кафедри історії. Автор понад 150 наукових праць.

Нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня, почесною грамотою Державного комітету архівів України, подякою Меморіального комплексу Катастрофи та героїзму єврейського народу Яд Вашем (Єрусалим, Ізраїль), іншими відзнаками.

В архівній сфері працює близько 29 років, зокрема з жовтня 2003 року – директор Державного архіву Миколаївської області, з вересня 2020 року – заступник Голови Державної архівної служби України.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.