IN MEMORIAM: помер правозахисник, учасник радянського дисидентського руху Сергій Ковальов

Російський правозахисник, учасник радянського дисидентського руху Сергій Ковальов помер у Москві у віці 91 рік

Про це стало відомо з колонки Євгена Захарова на сайті "Радіо Свобода".

 

Сергій Ковальов народився в Сумській області, в два роки його вивезли з України, але його мати була українкою, і він завжди цікавився подіями в Україні.

Зв'язки з Україною у нього були, як він висловлювався, "через табір" – він сидів разом з українцями, з багатьма товаришував, зокрема, з Євгеном Сверстюком, з яким листувався після звільнення. На засланні він був в селі Матросово, де до нього були Василь Стус та Зорян Попадюк.

Коли журналісти спитали про його ставлення до Померанчової революції в Україні в 2004 році, Сергій відповів: "Я трохи заздрю, але мені також приємно за моїх співвітчизників, я ж наполовину українець. Я впевнений, що те, що відбувається в Києві та інших великих містах України, – це перш за все протест проти звичаю влади маніпулювати громадянами. Це протест проти нахабних фальсифікацій, які були безсумнівні в цих виборах. Це, якщо хочете, боротьба за свою людську гідність. "Ми не бидло!" – ось яке гасло був головним".

Сергій Ковальов активно виступав проти російської агресії з 2014 року, при цьому, він був найрадикальнішим у своєму ставленні до російської влади і особисто до Путіна, якого він презирливо називав "підполковником". Його принциповість і моральні вимоги були вищої марки.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.