В Одесі знайшли шість нових ям із останками жертв НКВС

Біля Одеського аеропорту, де в 1937-1941 роках НКВС масово розстрілював ночами й таємно закопували тисячі громадян, знайдено шість нових розстрільних ям із останками жертв комуністичних репресій

Про це повідомив відомий одеський історик-дослідник Олександр Бабич на своїй сторінці в Фейсбуці, передає Укрінформ.

 

"По 6 кілометру (Овідіопольського шосе - ред.). На сьогодні, 9 серпня, виявлено 6 розстрільних ям. Ями йдуть із інтервалом в 1 метр і менше (шалена щільність). Залягання останків починається з 1 метра 60 см. Ями правильної форми. Копалися під кількість засуджених до розстрілу напередодні. Щуп показує, що останки лежать у кілька шарів", - зазначив Бабич.

Як уточнив дослідник, стратиграфія показує, що тіла розстріляних присипали мінімально на 20-30 см землею, а потім просто в яму починали засипати сміття. Потім звалище сміття навозилось шарами й зарівнювалось, аби приховати місце розстрілів.

За словами Бабича, робота дуже важка: бульдозером знімають метр щільного будівельного сміття, потім екскаватор акуратно робить траншею, а потім вже лопатою і щупом перевіряється дно на предмет наявності останків. Відразу після цього фіксуються краї ями, протоколюється все й закривається. Максимальна повага до вбитих і всього, що може нам розповісти страшну історію цих сталінських злочинів.

"За такої щільності залягання не зрозуміло навіть, коли буде закінчено ці роботи. Але ми зобов'язані повернути ці імена в історію міста й перепоховати їх по-людськи", - підсумував історик-дослідник.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.