Голова Укрдержархіву анонсував онлайн–доступ до архівної кіноспадщини України

У форматі відеозвернення Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов поділився планами щодо забезпечення найближчим часом онлайн – доступ до архівної аудіовізуальної спадщини України.

Цей проєкт буде покликаний виправити недоліки роботи архівістів: "Мене жахає, що за 30 років незалежності покоління сучасних архівістів не спромоглися до сьогодні забезпечити вільний доступ до українського кіно та українського звуку. Ми виправимо цю ситуацію в найближчі місяці" – зазначив Анатолій Хромов у відеозверненні.

 

У відео представлено уривок із хронікального "Кіножурналу" (1930 р.) виробництва ВУФКУ із колекції Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г.С.Пшеничного та фрагмент з оркестрової сюїти Георгія Свиридова "Час вперед!". Відеофрагмент, взятий із твору, віднесеного до суспільного надбання відповідно до статті 30 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Введення в широкий доступ аудіовізуальної спадщини урізноманітнить форми наукових досліджень, освітніх програм та культурних надбань.

Відео на Youtube-каналі

Теми

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.