Голова Укрдержархіву анонсував онлайн–доступ до архівної кіноспадщини України

У форматі відеозвернення Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов поділився планами щодо забезпечення найближчим часом онлайн – доступ до архівної аудіовізуальної спадщини України.

Цей проєкт буде покликаний виправити недоліки роботи архівістів: "Мене жахає, що за 30 років незалежності покоління сучасних архівістів не спромоглися до сьогодні забезпечити вільний доступ до українського кіно та українського звуку. Ми виправимо цю ситуацію в найближчі місяці" – зазначив Анатолій Хромов у відеозверненні.

 

У відео представлено уривок із хронікального "Кіножурналу" (1930 р.) виробництва ВУФКУ із колекції Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г.С.Пшеничного та фрагмент з оркестрової сюїти Георгія Свиридова "Час вперед!". Відеофрагмент, взятий із твору, віднесеного до суспільного надбання відповідно до статті 30 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Введення в широкий доступ аудіовізуальної спадщини урізноманітнить форми наукових досліджень, освітніх програм та культурних надбань.

Відео на Youtube-каналі

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.