АНОНС: публічна дискусія «Пам‘ять та загоєння ран Другої світової війни: аналіз українських та європейських практик політики пам‘яті»

Під час дискусії учасники обговорюватимуть ставлення українців до вшанування пам’яті жертв тоталітарних режимів під час Другої світової війни, кейс Бабиного Яру, європейські практики компенсації шкоди після війни, маніпуляції з історичної пам’яттю

09 липня 2021 р. з 13.30 до 15.00 у приміщенні Укрінформу за адресою: вул. Б. Хмельницького, 8/16, м. Київ, Зал № 2 (поверх 2) відбудеться публічна дискусія "Пам'ять та загоєння ран Другої світової війни: аналіз українських та європейських практик політики пам'яті".

 

Дискусія транслюватиметься онлайн на  youtube-каналі Укрінформу.

Організатори: Фонд "Демократичні ініціативи" ім. І. Кучеріва, Український інститут національної пам'яті, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Інтернет-видання "Історична правда"

Учасники:

  • Антон ДРОБОВИЧ – директор Українського інституту національної пам'яті
  • Олександр ЛИСЕНКО - зав. відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ, провідний науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні, член Німецько-української комісії істориків, заст. голови робочої групи з комплексної меморіалізації Бабиного Яру
  • Оля ГНАТЮК – професорка Варшавського університету та Національного університету "Києво-Могилянська академія", членкиня Ініціативної групи "1 грудня"
  • Владислав ГРИНЕВИЧ - доктор політ. наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ, директор Інституту дослідження території і ландшафту пам'яті Бабиного Яру при Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр"
  • В'ячеслав ЛІХАЧОВ - історик, керівник Групи моніторингу прав національних меншин
  •  Тетяна ПАСТУШЕНКО - старша наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ, секретарка робочої групи з комплексної меморіалізації Бабиного Яру при Інституті історії України НАНУ

Модератор: Олексій ГАРАНЬ – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи", доктор іст. наук, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Питання до обговорення:

  • Ставлення українців до вшанування пам'яті жертв тоталітарних режимів під час Другої світової війни.
  • Кейс Бабиного Яру: межі дозволеного і прийнятного для громадської думки.
  • Як відбувається компенсація шкоди після війни. Європейський досвід для України.
  • Які загрози для стабільності та європейської інтеграції України несуть маніпуляції з історичної пам'яттю.

Довідково. Під час заходу будуть оприлюднені результати загальнонаціонального репрезентативного опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені І. Кучеріва спільно із Київським міжнародним інститутом соціології 1 – 7 червня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Реєстрація для участі у заході можлива за посиланням.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.