Чехія відкриває доступ до документів про репресованих в СРСР

Західночеський університет в Пльзені та Інститут вивчення тоталітарних режимів працюють над забезпеченням доступу до документів з архівів НКВД-КГБ, пов'язаними з репресіями щодо громадян Чехословаччини, а також етнічних чехів і словаків, які проводилися Радянському Союзі в 1920-1950-ті роки

Всього буде оприлюднено понад мільйон документів. 

 

Наразі за посиланням надано доступ до документів так званого "Харківського процесу" - судом над чехами-вчителями, що працювали у Харкові.

"Суд над чеськими вчителями" 12-14 червня 1931 року став одним з найбільших в СРСР фальсифікованих політичних процесів над чехами. З 21 обвинуваченого 12 були вчителями. Однак схоплених було набагато більше - НКВД заарештував десятки вчителів, керівників земляцьких організацій, селян і активістів чеських громад, яких судили в ході інших процесів. Корпус документів НКВД включає 73 томи, що містять 10 000 сторінок.

Архівні документи були оцифровані в Галузевому державному архіві Служби безпеки України (ГДА СБУ) у рамках проєкту "Чехословаки в ГУЛАГу – документування політичних репресій в СРСР".

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.