Чехія відкриває доступ до документів про репресованих в СРСР

Західночеський університет в Пльзені та Інститут вивчення тоталітарних режимів працюють над забезпеченням доступу до документів з архівів НКВД-КГБ, пов'язаними з репресіями щодо громадян Чехословаччини, а також етнічних чехів і словаків, які проводилися Радянському Союзі в 1920-1950-ті роки

Всього буде оприлюднено понад мільйон документів. 

 

Наразі за посиланням надано доступ до документів так званого "Харківського процесу" - судом над чехами-вчителями, що працювали у Харкові.

"Суд над чеськими вчителями" 12-14 червня 1931 року став одним з найбільших в СРСР фальсифікованих політичних процесів над чехами. З 21 обвинуваченого 12 були вчителями. Однак схоплених було набагато більше - НКВД заарештував десятки вчителів, керівників земляцьких організацій, селян і активістів чеських громад, яких судили в ході інших процесів. Корпус документів НКВД включає 73 томи, що містять 10 000 сторінок.

Архівні документи були оцифровані в Галузевому державному архіві Служби безпеки України (ГДА СБУ) у рамках проєкту "Чехословаки в ГУЛАГу – документування політичних репресій в СРСР".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.