У Канаді демонстранти скинули з постаментів монументи королев Вікторії та Єлизавети II

У Канаді демонстранти повалили монументи британських королев Вікторії та Єлизавети II. Це сталося на акції протесту у Вінніпезі, столиці провінції Манітоба

Про це повідомляє BBC.News.Україна.

Приводом для акції стало виявлення 750 безіменних могил на території католицького інтернату для дітей з корінних народів. Це не перша така знахідка, але наймасштабніша. За місяць до цього знайшли ще 215 таких могил.

Незабаром після цієї знахідки в Канаді згоріли кілька католицьких церков, і влада розглядає версію про підпал.

Протест біля будівлі Законодавчих зборів провінції Манітоба був переважно мирним, однак поліція застосувала електрошокер під час затримання одного демонстранта, за повідомленнями місцевих ЗМІ.

 
reuters

У четвер відбувалися урочистості на честь Дня Канади, який відзначають на честь заснування країни з кількох британських провінцій у 1867 році, за правління королеви Вікторії. Вона правила Британською імперією у 1837-1901 роках.

Саме під час її правління канадський уряд розробив і почав реалізовувати план щодо створення шкіл-інтернатів для дітей з корінних народів.

Попри отримання Канадою незалежності, британська королева Єлизавета II, чий пам'ятник також скинули з постаменту, залишається офіційною головою держави.

Через виявлення безіменних могил місцева влада в різних частинах Канади скасувала урочистості на честь національного свята, а демонстранти облили фарбою або повалили статуї низки історичних діячів, пов'язаних зі створенням інтернатів для дітей з корінних народів.

Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо виступив проти скасування урочистостей, але додав, що буде думати про роботу, яку треба виконати в цій ситуації, і про несправедливість, з якою корінні народи стикалися раніше і стикаються зараз.

Уряд Британії засудив повалення пам'ятників, але висловив співчуття корінним народам Канади.

"Ми, звичайно, засуджуємо будь-яке плюндрування монументів королеви. Наші думки - з корінними народами Канади після цих трагічних знахідок, і ми уважно стежимо за розвитком подій і співпрацюємо з урядом Канади щодо проблем корінного населення", - йдеться в повідомленні британського уряду.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.