У головному кіноархіві Бразилії сталася пожежа

У місті Сан-Паулу виникла пожежа у одному з павільйонів Бразильської сінематеки – головного кіноархіву країни.

Про це повідомляє Globo.

Світлина ілюстративна
Світлина ілюстративна

Перший сигнал про пожежу в одному з павільйонів Бразильської сінематеки надійшов до пожежної служби в четвер близько 18 години за місцевим часом (00:00 за Києвом). Загальна площа сховищ, розташованих за адресою загоряння, становить 6 356 квадратних метрів, тут знаходяться близько 240 тисяч кіноплівок.

Повідомляється, що на місці інциденту працювали 15 машин і близько 50 пожежників, які локалізували загоряння, причиною якого, за попередньою інформацією, стали профілактичні роботи в системі кондиціонування повітря.

За словами пожежників, в приміщеннях, де сталася пожежа, зберігалися фільми, датовані 1920-1940 роками, і історичні документи. Вогнеборці наголосили, що цінний вміст архівів "практично не постраждав".

Поліція розпочала розслідування цього інциденту.

Зазначається, що ще у квітні співробітники цього кіноархіву в соцмережах попереджали про небезпеку пожежі. Вони відзначали критичний стан архівів та небезпеку самозаймання нітроцелюлозної плівки.

Варто звернути увагу на той факт, що за 74 роки існування архіву він аж 4 рази пережив пожежі. В результаті останнього інциденту у 2016 році були втрачені близько 500 робіт.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.