У фортеці на Хмельниччині знайшли шахову фігуру ХІІ століття

На Хмельниччині, на території фортеці у Меджибожі, археологи знайшли шахову фігуру, яку попередньо датують XII століттям. Дослідники називають її однією із найяскравіших знахідок цьогорічного археологічного сезону.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

Завідувач сектору археології Державного історико-культурного заповідника "Межибіж" Віктор Вєтров розповів, що цю фігуру знайшли під час розчищення на ділянці стіни литовського періоду в південно-східній частині подвір'я фортеці.

"Це шахова фігурка, вирізана з бивня слона. Її висота близько 5 сантиметрів, діаметр 3,5 сантиметра. Попередньо, за аналогіями ми визначили, що ця шахова фігура, судячи з оформлення, швидше за все – король. Дуже схожі фігурки як і за формою, так і за орнаментацією, трапляються з ХІІ століття в Ірані, а також ХІІІ-ХIV столітті в Європі", – повідомив Віктор Вєтров.

Дослідники зазначають, що фігурка шахового короля, яку знайшли в Меджибожі, може належати як до Давньоруського періоду, так і до Литовського.

"Такі шахи, ймовірно, були дуже цінними. Бо якщо уявити кількість всіх фігурок, то ймовірно, щоб зробити повний набір шахів, потрібен був не один слон", – додає Вєтров.

 

За його словами, судячи з розмірів фігури, це могли бути замкові шахи з дошкою, приблизно, метр на метр.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.