Найбільше в світі поселення трипільської культури досліджують на Черкащині. ФОТО

Найбільше в світі поселення трипільської культури досліджують археологи поблизу села Легедзине на Черкащині. Керівник робіт Дмитро Черновол розповів, що з-під землі дістали рештки житла та посуду.

Про це повідомляє Суспільне. Черкаси.

 
фото: Суспільне Черкаси - Тетяна Рева

Після реставрації артефакти віддадуть до єдиного в Європі заповідника, присвяченого цій культурі. Розміри розкопок видно з висоти пташиного польоту.

Дмитро Черновол розповів, що на місці розкопок, де нині поле, було найбільше трипільське поселення:

"У всьому світі немає знайдених поселень таких розмірів. Всі ми зосереджені на досліджені цього поселення-гіганта. Можна сказати, що це найкраще дослідження серед багатьох трипільських поселень, які розкопувалися".

 
фото: Суспільне Черкаси - Тетяна Рева

Чи дощ, чи спека – роботи не зупиняють. Знахідки спочатку розчищають пензликом, згодом відшкрібають ножем та фіксують. За словами заступника керівника експедиції Едуарда Овчінникова, цей посуд старший за єгипетські піраміди та на ньому подекуди видніється притаманний трипільцям розпис:

"На знахідках є малюнок, кераміка навіть зберігає форми як колись стояла".

 
фото: Суспільне Черкаси - Тетяна Рева

Як розповів Дмитро Черновол, ці виступи – залишки трипільських жител. Їх, як показав архелогам геомагнітний знімок, мало б бути два, третє не зафіксувала навіть техніка. Однак під час розкопок третє житло знайшли:

"Виявилося, що тут стоїть ще одна споруда, яка відсутня на геомагнітному плані", – розповів пан Дмитро.

 
фото: Суспільне Черкаси - Тетяна Рева

Стіни чудово збереглися, додав чоловік, бо трипільці спалювали житло ритуальним вогнем, коли покидали поселення:

"Ми можемо за цими залишками прочитати їхню архітектуру, внутрішнє облаштування першого та другого поверхів".

На фото нижче показаний, який вигляд мав будинок трипільця шість тисяч років тому. Його відтворили працівники місцевого музею. Тепер це візитівка Легедзиного.

 
фото: Суспільне Черкаси - Тетяна Рева

Як пояснив Владислав Чабанюк, в експозиції – кераміка із розкопів, якій характерний певний розпис:

"Є припущення, що на кубках зображували сакральний зміст, закодовували певну інформацію".

Масштаби трипільського поселення видно на плані, який зображений на фото нижче. Це геомагнітна зйомка.

 
фото: Суспільне Черкаси - Тетяна Рева

Пан Владислав зазначив, що ці поселення можна вивчати роками та нині варто хоча б зберегти:

"Поселення-гіганти, великі гончарні горни найбільші в світі, найраніше в світі. Тут. На цій землі. До нас будуть приїжджати люди з вищими освітами, будуть відкривати очі і казати у нас були найбільші поселення в світі".

Владислав Чабанюк додав, що всі знахідки на цьому місці вони й надалі будуть досліджувати, накопичувати та систематизовувати.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.