«Слуги» хочуть у День Незалежності проголосувати за скандальний Великий герб

Стало відомо, що розглянуть нардепи на позачергових засіданнях Ради 23 та 24 серпня

Верховна Рада України збереться на позачергові засідання 23 та 24 серпня. Нардепи, ймовірно, голосуватимуть за постанову щодо деокупації Криму, а також може бути проголосовано закон про Великий герб. Про це повідомила заступниця глави фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук в ефірі "Україна 24", передає "Главком".

 

За її словами, 23 серпня очікується голосування за постанову, яку ініціював голова парламенту Дмитро Разумков.

"Вона є на сайті Ради і підписана близько сотнею депутатів з різних фракцій. Вона є закликом до парламентів країн світу, до асамблей до роботи на рівні парламентів, яка саме стосуватиметься деокупації Криму", – пояснила Кравчук.

Водночас, на 24 серпня порядок денний ще не сформовано.

"Крім того, що це буде урочисте засідання до Дня Незалежності, очевидно, може бути проголосовано Великий герб. Гадаю, за наявності позитивних сигналів, що набереться 300 голосів, тоді це питання буде виноситися (на голосування – ред.)", – сказала Кравчук.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.