Спецпроект

Зібрано імена більш ніж третини розстріляних у Бабиному Яру

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» зібрав імена більш ніж третини загиблих у Бабиному Яру в роки нацистської окупації.

Дослідники проєкту "Імена" уклали найповніший на сьогодні список жертв Бабиного Яру. У ньому налічується 28 017 імен. Також вони доповнили інформацію про місце народження, проживання, роботу й умови загибелі частини жертв. Дослідження тривало майже 1,5 року та продовжується й досі.

 
Бабин Яр після масових розстрілів восени 1941 року 
Джерело: Archives of the Hamburg Institute for Social Research/Johannes Hähle

Крім того, уперше встановили етнічну та соціальну приналежність частини загиблих. Серед 28 тисяч уже відомих жертв 24 913 були євреями, 1003 – українцями, 407 – росіянами, 27 – білорусами, 22 – поляками, 9 – вірменами, 7 – німцями, 6 – татарами, 4 – ромами, 9 – представниками інших етносів. У 1610 осіб національність не була вказана в документах.

Також з'ясували, що 894 особи були підпільниками (без зазначення національності та партійності), 902 – комуністами, і 127 – комсомольцями (без зазначення національності), 90 – українськими націоналістами або їхніми прихильниками, членами їхніх сімей. 35 були пацієнтами та лікарями Павлівської психіатричної лікарні, ще 6 – пацієнтами без зазначення конкретної лікарні. Інформація про партійну приналежність жертв визначалася лише за наявності відповідних даних.

Аби доповнити інформацію про жертв трагедії, дослідники проєкту "Імена" Меморіального центру вивчили більш ніж 85 тисяч згадок про життя цих людей. Зокрема, вчені проаналізували 36 тисяч записів ізраїльського національного меморіалу Катастрофи (Голокосту) та Героїзму Яд Вашем і доповнили дані інформацією про 9700 раніше невідомих імен, отриманих від Яд Вашем у рамках співробітництва з обміну архівними даними.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.